Коротка історична довідка

   У 1752 році на місці сучасного Кіровограду (колишній Єлисаветград) була закладена земляна фортеця св. Єлисавети для захисту південних кордонів Росії. Навколо цієї фортеці селились переселенці, а після ліквідації Запорізької Січі в 1775 році козаки - зимовники, які розбрелися і селилися по слободах, перетворюючись на селян.
   Одним з таких поселень було сучасне село Помічна (1 км від м.Помічна). Один з таборів запорізьких козаків стояв гарнізоном біля фортеці св. Єлисавети. Джерелом постачання козацького табору було с.Помічна. Це поселення надавало допомогу, "поміч", а звідси пішла назва цьому поселенню "Помічна".
   Місто Помічна засновано в зв'язку з пуском в експлуатацію першої залізничної колії. Першим, хто підняв клопотання про будівництво залізниці на півдні Росії був Новоросійський генерал-губернатор, князь М.С.Воронцов.
   В 1844 році він приступив до проектування залізниці. Кінцевим пунктом південної залізниці було намічено Одесу, а центром всіх російських залізниць - Москву. Планувалося першу залізницю побудувати від Одеси до с. Паркани (колишня грецька колонія на р. Дністр). Другу - від Одеси до м.Ольвіополя (Пермоайськ), далі вести залізницю на Кременчук, Полтаву та Харків, щоб згодом досягнути Москви.
   Ця залізниця була вкрай потрібна промисловцям, які рвались до міжнародних ринків. Вона полегшила б їм доставку своєї продукції до великого південного порту Одеси.
   У 1863 році прослідувало "височайше повеління" про будівництво залізниці Одеса-Паркани. Потім залізниця будувалась від Паркан до Балти, від Балти до Кременчука і далі на Харків. Будівництво Балто-Єлисаветградської залізничної колії було доручено камергеру барону Унгер-Штернбургу (Естляндський предводитель дворянства), який 12.05.1865 року заключив контракт з Новоросійським і Бессарабським генерал-губернатором. Будували цю колію 9000 штрафників із нижніх чинів.
   Залізнична колія, яка йшла через сучасне місто Помічна почала діяти з 1 серпня 1868 року. 3 цього часу і веде відлік історія нашого міста.
   В 1877 році утворився роз'їзд Південно-Західної залізниці навколо якої з'явилося 9 хат, це поселення прийняло назву Гересимівка від імені першого поселенця Герасима Васьохіна. Хата його була біля колодязя, який існує по цей час, тоді з нього брали воду для паровозів.
   План побудови залізничної колії Одеса-Бобринець сприяв тому, що в 1879 році роз'їзд перетворився у маленьку станцій з чотирма коліями, яка була названа Помічною, назва взята від села Помічна, розташованого на відстані 1 км від станції.
   У 1911-1912 роках, у зв'язку з будівництвом залізниці Одеса-Бобринська, на станції споруджено вокзал, паровозне депо, кілька кам'яних житлових будинків. У 1913 році в казармі колійного майстра відкрили трикласну школу. Навколо станції швидко розросталося поселення, в якому на 1916 рік налічувалось вже 88 дворів і 375 чоловік населення. Помічна входила до складу Піщанобрідської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії.
   У 1923 році обрано Помічнянську раду робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, яка входила до складу Новоукраїнського району Одеської губернії. З 17 лютого І930 року Помічна входила до складу Піщанобрідського району.
   В 1932 році побудовано МТС, в 1934 році - елеватор, в 1935 році - вагонне депо, в 1938 році - електростанцію. Виросли цілі райони житлових багатоповерхових будинків. 14 травня 1967 року Указом Президії Верховної Ради УРСР Помічну віднесено до категорії міст.